“Світло – це емоція” – світлодизайнери про проблеми освітлення громадських просторів Залишити коментар

    За останні 5-10 років у світі стався справжній “бум” на освітлення міських громадських просторів. Але зробити освітлення комфортним, уникаючи при цьому світлового забруднення, досі не виходить. Розберемося в сучасних трендах світлодизайну та технічних аспектах проєктування разом із провідними гуру світлодизану.

     Якщо судити з новин зі світу світлодизайну та світлотехніки, то всі сили світлового світу зараз зосереджені на тому, щоб зробити освітлення більш людино-орієнтованим. Це пов’язано і зі зручністю використання освітлення, і з тим, щоб враховувати біологічні потреби людини, і з більш тонким проєктуванням, спрямованим на розуміння і задоволення потреб людей.

ОСВІТЛЕННЯ ЗАРАДИ ОСВІТЛЕННЯ НЕ КРАЩЕ РІШЕННЯ І САМЕ ТАКЕ ПРОЕКТУВАННЯ ПРИЗВОДИТЬ ДО НЕВДАЛИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

     Будь-який суспільний простір має свої цілі та завдання: зібрати людей, безпечно провести від одного місця до іншого; дати насолодитися архітектурою, простором чи арт-об’єктами; сприяти спілкуванню; притягувати; розважати; дивувати і багато іншого. У різних просторів можуть бути різні завдання, і також один простір може вміщати або об’єднувати різні завдання.

     Відштовхуючись від завдання, можна легко побачити, що різні завдання вимагають різного освітлення. Це пов’язано, як з нашими прямими потребами — побачити обличчя співрозмовника, пройти й не спіткнутися, вести машину та бачити дорогу та пішоходів та не бути засліпленими, — так і з нашими очікуваннями від певного місця. Коли наші очікування та потреби не задоволені, ми стикаємося з фізичним та психологічним дискомфортом. Помилково думати, що дискомфорт – це тільки тоді, коли світла недостатньо і краще зробити з більшим запасом.

     Освітлення вечірніх вулиць не таке просте завдання, як здається. Надлишок світла також може дратувати та створювати відразливе враження, заважати розслабитися або навіть не дати заснути, засвічуючи вікна квартир.

     Нажаль, поки що вуличне освітлення набагато частіше вражає поганим смаком, архаїчним прагненням до демонстративного споживання, марнотратним ставленням до ресурсів, повною зневагою до екології і найчастіше просто відсутністю здорового глузду. Основні риси міського світлового середовища – надмірні яскравість і контраст, одноманітність прийомів освітлення, дробність і хаотичність міських світлопанорам, часто не піддається поясненню вибір об’єктів архітектурного освітлення і, нарешті, просто непомірний рівень світлового забруднення.

     Однак не все так сумно: рецепти трансформації світлового середовища міста досить прості. Необхідно критично оцінити останнє десятиліття, сформувати концепцію та слідувати їй.

     Human Centric Lighting (з англ. “Освітлення, орієнтоване на людину”) – широко відома теорія в колах світлодизайнерів і виробників освітлювального обладнання, що розповідає про вплив світла на здоров’я та продуктивність людини.

     Дизайн для людей неможливий без інтересу до самих людей, емпатії. Фізіологія, емоції, очікування та рефлексія – все це просто необхідно враховувати при плануванні освітлення.

«Я вважаю, що сьогодні дизайнер має бути сприйнятливим до нових просторів, звуків, способу життя, контексту та ідей у своїй голові — ідей того, що він хоче показати. Я вивчав архітектуру та дизайн, але я також вивчав театр та мистецтво танцю. Досвід роботи сценографом і художником у театрі був для мене фундаментальним, тому що в театрі світло — це архітектура, в якій живуть актори, і ти можеш створювати різні простори та локації, просто використовуючи світло.”

ГОЛОВНЕ ДЛЯ СВІТЛОДИЗАЙНЕРА — ЦЕ ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА ТА МИСТЕЦЬКЕ СВІТОВІДЧУТТЯ